З 9 по 25 травня Центральний будинок художника в Києві став осередком особливої події – Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Жінка. Мати. Берегиня».
«Цей проєкт є даниною сучасним українським жінкам-берегиням, які зберігаючи традиції, вносять значний внесок у розвиток країни в різних сферах – політиці, науці, культурі, освіті та спорті», – сказав на урочистому відкритті голова НСХУ Костянтин Чернявський.
Понад 200 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва від митців з усіх куточків України були представлені в експозиції. Подія стала виявом глибинного переживання сьогодення, де роль жінки – не символічна, а абсолютно реальна, вагома й визначальна.
Мистецтво як молитва
Проєкт, ініційований кураторкою Тамарою Чернявською, виник як внутрішня потреба вголос сказати про жіночу місію в часи турбулентності, втрат і відродження. У цьому проєкті не пафос, а тиха гідність. Не декларації, а уважне мовчання до кожної емоції.
Усі твори поєднувала одна спільна нитка – повага. До жінки, її стійкості, її боротьби, її любові, яка, попри все, не вигасає.
Поезія, що проростає між картинами
Особливою подією в рамках проєкту стала літературно-музична вітальня Helen Kalm, що відбулася 17 травня серед самої експозиції. Вперше в Центральному Будинку художника поезія прозвучала просто на тлі картин, створюючи синергію із їхнім настроєм. У цьому синтезі – не вистава, а сповідь.
Свої твори читали сучасні київські поети, формуючи з живописом спільний нерв – без жодного штучного пафосу. Кожен вірш був ніби продовженням мазка. А мазки – продовженням слів.
Цей вечір запам’ятався не формою, а щирою, камерною атмосферою – саме так народжується нова, жива й непідробна культура.
Єдність мистецької спільноти навколо цінностей
Art Fine Nation – перша українська мистецька агенція, заснована мною для підтримки українських митців, стала рушієм промоції проєкту. Цей проєкт став першою великою ініціативою після підписання меморандуму про співпрацю з НСХУ – важливий крок до єдності мистецької спільноти навколо ціннісних культурних проєктів.
Особисто для мене цей проєкт значущий не лише як артменеджерці, а й як художниці. Для виставки я написала «Точку відліку життя» – картину про жіночу силу, яка, попри темряву, завжди відкриває шлях до нового початку. Бо кожна мати – це світанок, і кожна берегиня – це нова точка відліку для життя, як би глибоко не впала ніч.
Не просто подія – культурний прояв епохи
Проєкт «Жінка. Мати. Берегиня» відбувся. Але не завершився. Бо такі події залишають відбиток не лише в мистецькому контексті, а й у свідомості. Він розпочав розмову, яку ми продовжуємо в серці, у власній творчості, у ставленні до жінки як джерела сили, ніжності, нескореності.
У цей травень у Центральному Будинку художника була справжня весна – не календарна, а внутрішня. Весна, що проростає крізь втому. Весна, яку несуть жінки.
Ванда ОРЛОВА