АНАСТАСІЯ МАРКОВИЧ
(1667(1671)-1729)
Дружина гетьмана Івана Скоропадського, українська державна діячка.
Переймалася державними справами, через це мала прізвисько «Настя-гетьманиха». Завдяки її крутій вдачі козаки вигадали приказку: «Іван
носить плахту, а Настя — булаву». Мала зв’язки в російських урядових колах та вдало використовувала їх для збільшення своїх маєтків, а також дбала про інтереси численних родичів. Засновниця монастиря в Гамаліївці та Анастасіївської церкви в Глухові (на Сумщині).
ЄВФИМІЯ САМОЙЛОВИЧ
(бл. 1663–1717)
Дружина гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка. Належала до впливового роду козацьких старшин Самойловичів та була небогою гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича. У 1680 році вийшла заміж за Павла Полуботка, народила йому 5 дітей. Не втручалася у політичні справи, займалася переважно господарством та вихованням дітей, проте значно посприяла кар’єрі Павла Полуботка. Разом із чоловіком була меценаткою церков і монастирів.
УЛЯНА ІСКРИЦЬКА
(?–1742)
Дружина гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. Походила з українського шляхетського роду Іскрицьких. Допомагала чоловікові в його діяльності гетьмана. Як перша леді України сприяла зведенню церков і шкіл, опікувалася сиротами. У Сорочинцях — малій батьківщині Апостола — у Спасівській церкві дотепер зберігається ікона, на якій зображені святий пророк Даниїл та свята Уляна, що є подвійним портретом ерозлучної пари Данила та Уляни Апостолів.
ГАННА ГЕРЦИК
(1683–1752)
Дружина гетьмана Пилипа Орлика. Походила з козацької старшини Герциків, які мали єврейське коріння. Шлюб посприяв кар’єрі Орлика: Ганна
принесла в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем». Підтримувала політичні
погляди чоловіка щодо відокремлення від Московського царства. У вигнанні була для гетьмана справжнім тилом, вела листування з князями,
магнатами та королями, намагаючись допомагати чоловікові у справах.